(Інформаційний бюлетень "Нерухомість" листопад 1998 р)

Історична довідка

Комп'ютерний реєстр заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна розпочав функціонування в 1994 році в місті Києві. Він був створений на базі Першої київської міської державної нотаріальної контори. В комп'ютерний реєстр було внесено всі заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, які існували на паперових носіях. За два роки було налагоджено чітку організаційну та технічну підтримку функціонування цього реєстру.

В 1996 році Міністерство юстиції України вивчило досвід функціонування комп'ютерного реєстру заборон в місті Києві та рекомендувало розповсюдити його на всю Україну. З'явилася ідея створення Єдиного (Всеукраїнського Державного) реєстру заборон. В травні 1997 року Міністерство юстиції затверджує Положення про Єдиний реєстр заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, і з цього часу почалося його створення в інших містах України. На цей час до-Єдиного реєстру приєдналися всі обласні міста та 15 великих промислових міст обласного підпорядкування.

Нормативна база

Основним документом, що регламентує функціонування Єдиного реєстру заборон, є наказ Міністра юстиції України від 27.05.97 р. № 41/5, яким було внесено зміни до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Було затверджено Положення про Єдиний реєстр заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна. Положення, поряд з іншими питаннями функціонування Єдиного реєстру, встановлює коло користувачів, які вносять відомості про заборони або мають право отримувати довідки з реєстру Згідно Положенню, відомості про накладення заборон в Єдиний реєстр вносять тільки державні нотаріальні контори. Ця норма не ви-зивала непорозуміння тому, що чинне законодавство до 01.10.98 р. не дозволяло приватному нотаріусу накладати заборону на об'єкти нерухомого майна.

Другий документ — лист Міністерства юстиції від 02.02.98 р. № 1-18-350, яким Міністерство юстиції дає дозвіл приватним нотаріусам міста Києва, за поданням Управління юстиції в місті Києві, підключатися до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу, отримувати, виготовляти та видавати довідки про відсутність заборон.

Третій документ — наказ Міністра юстиції України від 10.04.98 р. № 16/5, який впорядкував коло користувачів Єдиного реєстру щодо отримання довідок, встановив, що довідки з Єдиного реєстру можуть отримувати тільки державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Існує ще ряд нормативних документів регіонального рівня (постанови колегії управлінь юстиції в областях, накази начальників обласних управлінь юстиції', листи, акти та ін ), в яких регламентується порядок введення в дію та функціонування регіональних компонентів Єдиного реєстру.

Технічна підтримка

Єдиний реєстр заборон це дійсно єдина база даних, в якій містяться відомості про накладення та зняття заборон, а також відомості про отримання довідок про відсутність цих заборон. В цій базі, поряд з даними з міста Києва, є дані з Миколаєва, Кривого Рогу. Єдиний реєстр технічно реалізований на базі потужного комп'ютера-сервера, який працює 24 години на добу. Один раз на місяць у неділю іде створення архіву бази даних, тому вона відключається від комп'ютерної мережі.

Створення такої бази даних стало можливим завдяки паралельному створенню комп'ютерної мережі. Комп'ютерна мережа забезпечує безпосередній доступ віддалених користувачів до бази даних. Вона включає центральний та регіональні комунікаційні вузли. На цей час комп'ютерна мережа охоплює біля 300 комп'ютерів, але це складає 10% від потрібної кількості для всієї України. В місті Києві до мережі підключені комп'ютери 54 приватних нотаріусів (25%) та 18 державних нотаріальних контор (90%).

Власником Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна та комп'ютерної мережі, на якій він базується, є Міністерство юстиції України. Технічну та технологічну підтримку функціонування та розвитку Єдиного реєстру та комп'ютерної мережі Міністерством юстиції покладено на Інформаційний центр Міністерства юстиції.

Обмеження

З технічної точки зору, в Єдиному реєстрі є можливість кожному користувачу вносити відомості про накладення заборони та отримувати довідки, але існують обмеження.

Обмеження щодо внесення відомостей про накладення заборон в Єдиний реєстр через комп'ютерну мережу викликані трьома факторами:

• повноваження державних та приватних нотаріусів щодо користування Єдиним реєстром підзаконними актами не врегульовані, хоча Указ Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" від 23.08.98 р. № 932/98, згідно якому приватні нотаріуси отримали право накладати заборону на об'єкти нерухомого майна, набрав чинності з 01.10.98р.:
• природним бажанням захистити Єдиний реєстр від помилкової інформації, пов'язаної із недостатньою кваліфікацією користувачів і, як наслідок, необхідністю їх додаткового навчання та сертифікації;
• технічною неспроможністю існуючої комп'ютерної мережі підключити до Єдиного реєстру всіх бажаючих нотаріусів. Але всі ці обмеження, на нашу думку, з часом будуть зняті.

Внесення відомостей в Єдиний реєстр

Міністерство юстиції листом від 14.10.98р. №17-12-844 встановлює такий порядок внесення відомостей в Єдиний реєстр. Приватний нотаріус при накладенні або знятті заборони надсилає до рееструваль-ного органу (державна нотаріальна контора) відповідне повідомлення про накладення або зняття заборони. Це повідомлення надсилається реєструвальному органу в день накладення (зняття) заборони. Відомості про накладені (зняті) заборони вносяться до Єдиного реєстру реєструвальни-ми органами. Управління юстиції визначають перелік приватних нотаріусів, що прикріплюються до відповідних реєструваль-них органів для внесення повідомлень про накладення або зняття заборони.

До цього листу додаються дві форми повідомлень, відповідно, про накладення та зняття заборони. Ці форми складені таким чином, що містять всю необхідну інформацію для реєстрації накладення або зняття заборони в Єдиному реєстрі. Крім того, склад та порядок слідування даних в них такий самий, як в комп'ютерній програмі для реєстрації накладення або зняття заборони. Такий підхід розв'язує дві проблеми: по-перше, реєструвальні органи отримують повну інформацію про накладення (зняття) заборони; по-друге, нотаріуси поступово навчаються формалізувати інформацію про документ, про суб'єкта і про об'єкт—три кити, на яких базується реєстр заборон.

В місті Києві реєструвальним органом з внесення відомостей до Єдиного реєстру про накладення або зняття заборони приватними нотаріусами Управлінням юстиції визначена Перша київська міська державна нотаріальна контора. В Першій нотаріальній конторі працюють найбільш підготовлені спеціалісти з ведення реєстру заборон, які можуть кваліфіковано проконсультувати приватних нотаріусів як заповнювати повідомлення. До того ж, централізація в отриманні повідомлень дає можливість Управлінню юстиції проаналізувати їх якість та зробити висновки, кому із приватних нотаріусів надати право самостійно вносити відомості про накладення та зняття заборон в Єдиний реєстр.

Михайло Кісельов,
начальник відділу нотаріату
ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України,
кандидат технічних наук