(Інформаційний Бюлетень "Янус Нерухомість" № 24 (205) грудень 2002 p.)

Питання правового регулювання відносин у сфері державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, забезпечення визнання та захисту державою цих прав вже давно постали перед органами державної влади України, оскільки мають важливе значення для розвитку ринкових відносин, основою яких є право власності, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестицій в українську економіку. Ці ж питання не менше турбують і пересічних громадян, які хочуть мати державні гарантії захисту своїх майнових прав.

Дослідження ситуації з реєстрації прав власності на нерухоме майно, яка донедавна існувала в Україні, показали, що фактично не було єдиної цілісної системи реєстрації прав власності на нерухоме майно – були лише розрізнені елементи реєстрації правовстановлюючих документів.

Так, зокрема, згідно статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання сільських, селищних, міських рад у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить реєстрація прав власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі; статтею 204 Земельного кодексу України визначено, що Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів; згідно з частиною 2 статті 227 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації в виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів; відповідно до статті 15 Закону України "Про товарну біржу" біржова угода щодо купівлі-продажу об'єктів нерухомості вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі тощо.

Таким чином, з цього переліку очевидний безсистемний і фрагментарний характер донедавньої системи реєстрації прав власності. Реєструвались лише правовстановлюючі документи та певні техніко-економічні характеристики нерухомості. Не здійснювалась перевірка реального правового статусу майна з урахуванням усіх прав щодо нього.

Розглянемо історію формування в Україні нової системи державної реєстрації прав власності.

У лютому місяці 1998 року Кабінет Міністрів України видає Постанову № 192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно". Функції зі створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно зазначеною Постановою було покладено на Міністерство юстиції України. Також нею було передбачено утворення Міжвідомчої комісії з питань створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно. До складу комісії увійшли фахівці, урядовці, політичні діячі нашої держави. Основним завданням Міжвідомчої комісії було розроблення комплексу заходів, пов'язаних із створенням та впровадженням системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 661 від 16 травня 2002 року держателем державного реєстру прав власності на нерухоме майно, крім земельних ділянок, визначено Міністерство юстиції України, а держателем державного реєстру земель – Державний комітет по земельних ресурсах.

Також зазначеною Постановою Кабінет Міністрів погодився з пропозицією Міністерства юстиції та Державного комітету по земельних ресурсах щодо ведення у складі державного реєстру прав власності на нерухоме майно бази даних про право власності на землю, право постійного користування землею, договорів оренди землі та щодо ведення у складі державного реєстру земель бази даних про об'єкти нерухомого майна, розташовані на цих землях.

У зв'язку із затвердженням 7 лютого поточного року Міністерством юстиції України Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, Держбуд своїм наказом № 36 від 15 лютого 2002 року визнав такою, що втратила чинність, Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб.

На сьогодні, до набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно регулюється саме вищезгаданим Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 із наступними змінами та доповненнями.

Зазначене Тимчасове положення передбачає, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють бюро технічної інвентаризації. Міністерство юстиції забезпечує функціонування реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна, а за збереження даних, захист їх від руйнування, а також за програмно-інформаційне забезпечення відповідає державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. До обов'язків останнього також входить встановлення в бюро технічної інвентаризації програмного забезпечення для ведення електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно та його технічне обслуговування.

Електронний Реєстр прав власності забезпечить довічне збереження даних про нерухомість, її стан, зміну власників, перебудову або перепланування, а також підвищить рівень захисту прав на нерухоме майно, забезпечить визнання та захист державою цих прав, сприятиме створенню умов для функціонування цивілізованого ринку нерухомого майна в Україні, активізації інвестиційної діяльності.

З 1 жовтня 2002 року видача витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно здійснюється на спеціальних бланках встановленої форми. Використання у практичній діяльності органів юстиції спеціальних бланків документів із різними ступенями захисту (бланків нотаріальних документів, бланків записів актів громадянського стану, а також бланків свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану в Україні, що видаються органами РАГС, спеціальних бланків документів виконавчих проваджень, а також їх копій) вже неодноразово виправдало себе на практиці.

Наступним кроком у захисті законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб (у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном), є застосування бланків свідоцтв про право власності на нерухоме майно єдиного зразка. Це сприятиме запобіганню вчиненню злочинів із нерухомістю.

Таким чином, Міністерством юстиції України планомірно здійснюється ряд підготовчих заходів зі створення єдиної державної системи реєстрації прав власності на нерухоме майно, в якій органічно поєднано переваги найбільш вдалих зразків світових систем реєстрації прав з багаторічним досвідом вітчизняної системи реєстрації нерухомого майна.

Анна Астапова
ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України