(Журнал Української нотаріальної палати "Нотаріат для Вас" № 11 листопад 2003 року).

Обговорення у засобах масової інформації питань щодо впровадження реєстру прав власності на нерухомість нині дуже актуальне. Всі ці публікації у різних виданнях висвітлюють важливість впливу процесу реєстрації на особисті майнові права фізичних та юридичних осіб. Деякі фахівці надають перевагу старій системі реєстрації, посилаючись на довгострокову практику її застосування, звичність для широкого загалу громадян. Інші практики, усвідомлюючи недосконалість старої, надають перевагу новій, більш досконалій системі реєстрації прав на нерухомість.

Необхідність впровадження чинної системи реєстрації майнових прав продиктована суспільству не тільки розвитком правового поля України, як держави, що прагне відповідати всім критеріям правової держави, а й науково-технічним прогресом, який неминуче входить у суспільство, витісняючи застарілі та недосконалі форми.

Розуміючи важливість проблеми, Міністерством юстиції України була розроблена та впроваджена нова система реєстрації прав на нерухоме майно. Нині реєстр майнових прав ефективно функціонує та забезпечує виконання покладених на нього завдань. Але, як кожне нове явище в суспільстві, впровадження реєстру було сприйнято неадекватно.

Проте широкий загал суспільства зразу відчув різницю між старою та новою системами реєстрації, завдяки підвищенню якості обслуговування населення комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, що й здійснюють таку реєстрацію.

Із набранням чинності Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, довідку-характеристику замінив витяг з реєстру прав власності на нерухомість, який виготовляється за допомогою електронної бази даних, що містить інформацію про всі зареєстровані права власників нерухомості. Використання електронної інформації з бази даних значно підвищує рівень захисту майнових прав громадян, оскільки захищає таку інформацію від знищення, що не можна сказати про інформацію, яка зберігається на паперових носіях. Але враховуючи, що внесення інформації до бази даних реєстру здійснюється на підставі офіційних документів, викладених на паперових носіях, вони мають пріоритет відносно інформації в електронному вигляді. Перелік право-встановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна визначений у додатку № 1 до Тимчасового положення, затвердженого наказом Міністерства-юстиції України від 07.07.02 № 7/5.*

Також реєстр захищає інформацію про права власності від несанкціонованого доступу, оскільки кожен реєстратор має свій унікальний пароль доступу до такої інформації. Доступ до бази даних реєстру з використанням унікального паролю позбавляє реєстратора можливості внести до бази даних неправдиву інформацію або отримати інформацію з реєстру без законних на те підстав, оскільки система захисту реєстру фіксує всі дії, вчинені таким реєстратором.

Технологічні та технічні засоби ведення реєстру прав забезпечують довічне зберігання та достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу та внесення недокументованих записів, можливість оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативного пошуку та документального відтворення процедури реєстрації, контроль реєстраційних записів і запитів до Реєстру прав, оперативне надання витягів із Реєстру прав.

Також необхідно зазначити, що важливим критерієм досконалості існуючої системи реєстрації є вимоги до посадової особи, яка займає посаду реєстратора. Відповідно до п. 1.12. Тимчасового положення на посаду реєстратора може бути призначена особа із вищою юридичною освітою. Громадянам та юридичним особам це допоможе уникнути зайвої тяганини при оформленні права власності на будинок, квартиру або іншу нерухомість. Працівник БТІ із вищою юридичною освітою, завжди надасть кваліфіковану консультацію з питань щодо процесу реєстрації, допоможе детальніше розібратись в її аспектах.

До початку роботи з реєстром, працівники БТІ проходять навчальний курс в державному підприємстві "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та в його регіональних філіях, що розташовані у кожному регіоні нашої країни. За плечима фахівців підприємства, що проводять навчання реєстраторів, досвід по впровадженню таких важливих реєстрів як Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державний реєстр застав рухомого майна, Єдиний реєстр доручень, посвідчених у нотаріальному порядку та багатьох інших загальнодержавних реєстрів, які мають дуже велике значення та неодноразово виправдали на практиці своє існування.

Навчання працівників БТІ роботі з реєстром проводиться на безоплатній основі, як і підключення до інформаційної мережі Міністерства юстиції. Також на безоплатній основі підприємствам БТІ постачаються спеціальні бланки для виготовлення витягів з реєстру прав власності на нерухомість та свідоцтв про право власності на нерухоме майно, що також значно підвищує рівень захисту майнових прав громадян та юридичних осіб. Бланки для виготовлення витягів з реєстру та свідоцтв про право власності мають багаторівневий ступінь захисту від підробки.

Жителі більшості регіонів України вже помітили зміну вартості за надання витягу з реєстру, який заміняє довідку-характеристику. Єдина для всієї території нашої держави ціна за надання витягу з реєстру встановлена на рівні 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і складає 25 гривень 50 копійок. Раніше вартість довідки-характеристики коливалась від семи до трьохсот гривень, в залежності від терміну виготовлення та регіону, оскільки кожне БТІ самостійно визначало вартість своїх послуг.

Значне поліпшення роботи відчули й працівники БТІ, для яких електронний реєстр став надійною базою зберігання, обробки та використання інформації про нерухомість. Тепер інформація про власника нерухомості вноситься до бази даних лише єдиний раз, а при наступному зверненні такої особи до реєстру достатньо здійснити пошук раніше внесеної інформації за допомогою ідентифікаційного номера платника податку, а стосовно юридичних осіб - коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, після чого внести зміни чи доповнення до такої інформації. Це набагато спрощує роботу працівникам БТІ, дозволяє їм більш оперативно обслуговувати своїх клієнтів. Бюро технічної інвентаризації, які працюють з реєстром прав власності, задоволені новою, удосконаленою системою реєстрації та висловлюють свої побажання щодо подальшої плідної співпраці з Міністерством юстиції.

Така досконала система реєстрації була розроблена завдяки багаторічному досвіду державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України у створенні та забезпеченні належного функціонування електронних баз даних.

Також необхідно зазначити, що нині інформаційною мережею Міністерства юстиції України охоплено 40833 населених пунктів України. Метою подальшого розвитку підприємства є розбудова та удосконалення інформаційної мережі Міністерства юстиції, удосконалення існуючих та створення нових реєстрів, надання доступу до системи реєстрів багатьом державним органам.

* Додаток 1
до пункту 2.1 Тимчасового положення
про порядок реєстрації прав власності
на нерухоме майно

ПЕРЕЛІК
правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав
власності на об'єкти нерухомого майна

1. Договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, про розподіл спільного майна подружжя, посвідчені державними та приватними нотаріусами.
2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та при ватними нотаріусами.
3. Свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріусами.
4. Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видані державними та приватними нотаріусами.
5. Свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними та приватними нотаріусами.
6. Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді.
8. Свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України.
9. Договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
10. Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
11. Акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель.
12. Витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу місцевими органами виконавчої влади, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію.
13. Рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору.
14. Мирова угода, затверджена ухвалою суду.
15. Накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам та акт приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку.
16. Дублікати правовстановлювальних документів, видані державними та приватними нотаріусами, органами приватизації, копії архівних документів, видані державними архівами.
17. Свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, які видаються Фондом державного майна.
18. Свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами, на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.

* Примітка. Реєстрація договорів (контрактів) купівлі-продажу споруд (приміщень) для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та міжнародних міжурядових організацій, видача свідоцтв про власність проводиться лише за наявності відповідної ноти Міністерства закордонних справ України, а для розміщення міжнародних неурядових та іноземних організацій - листа відповідно Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державних адміністрацій.

Вадим Хоруженко,
головний юрисконсульт юридичного вiддiлу
ДП "Iнформацiйний центр" Miністерствa юстицiї України