ДрукуватиНовий Державний реєстр нормативно-правових актів

(Журнал Української нотаріальної палати "Нотаріат для Вас" № 1-2 січень-лютий 2004 року).

9 жовтня минулого року закінчилась дослідна експлуатація Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, в якій брали участь Міністерство юстиції, Служба безпеки України та Міністерство освіти. Після успішного проведення дослідної експлуатації, 10 жовтня 2003 року Міністерство юстиції відкрило доступ до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Відтепер всі громадяни, а також організації мають можливість скористатись Єдиним в Україні електронним реєстром нормативно-правових актів, який було запроваджено з метою забезпечення подальшого розвитку інформатизації у правовій сфері, доступності і відкритості правової інформації для юридичних і фізичних осіб.

Потреба створення в державі Єдиного реєстру нормативно-правових актів виникла вже давно, ще у 1992 році, коли було видано Указ Президента від 03.10.1992 № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади". Довгих десять років тривала плідна та важлива робота по організації основних засад створення реєстру, були сплановані головні принципи його функціонування, видані необхідні нормативно-правові акти, що врегулювали всі питання діяльності реєстру.

Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів - це єдина електронна база даних, де зберігаються тексти усіх виданих державними органами влади актів законодавства, починаючи з 1985 року і до теперішнього часу. Сам Реєстр є автоматизованою системою збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства. І хоч кількість актів, виданих до 1991 року невелика, натомість у період незалежності в Україні було створено самодостатню нормативну базу. Станом на 22 грудня 2003 року в базі даних реєстру було зареєстровано 27419 нормативно-правових актів. Весь цей обсяг нормативних актів постійно підтримується в актуальному стані, поповнюється новими актами законодавства, а також змінами та доповненнями до існуючих.

Метою запровадження Реєстру перш за все було забезпечення дотримання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів. Раніше законодавство України хоч І було відкритим для населення, проте ніхто не був захищений від неточностей при друці нормативних актів у офіційних виданнях, таких як "Офіційний вісник", інші урядові газети і журнали. До того ж, всі офіційні видання є паперовими носіями інформації, використання яких має низку недоліків. По-перше, використання нормативних актів на паперових носіях призводить до затримки отримання Інформації, оскільки після видання нормативного акта і до його публікації в офіційних джерелах проходить значний проміжок часу, а по-друге, виключається можливість підтримання тексту в актуальному стані при внесенні до нього змін та доповнень. Багатьом юристам відома стародавня система підтримання тексту певного нормативного документа в актуальному стані шляхом підклеювання вирізок з журналів та газет, ведення карток. На сьогоднішній день із впевненістю можна віднести таку систему до стародавньої, оскільки завдяки науково-технічному прогресу, Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів змінив методику ідентифікації та актуалізації нормативних актів.

Електронний варіант зберігання та поширення текстів нормативно-правових актів є зручним, оскільки він сприяє більш швидкому доступу до інформації та надає можливість оперативно отримувати відповідні аміни, постійне виникнення яких зумовлене стихійністю нашого законодавства.

У Реєстрі існує таке поняття, як еталонний текст. Кожен текст нормативно-правового акта вноситься у реєстр без жодних змін та виправлень. Відповідність електронного документа його паперовому оригіналу забезпечується за допомогою спеціальних ознак. Алгоритм формування цих ознак розроблений Інформаційно-аналітичним центром "Ліга" та сертифікований Державним департаментом технічного захисту інформації. Таким чином, витяг з Реєстру, завірений печаткою може бути представленим у суді або у будь-якому іншому органі та установі як офіційний документ.

Реєстр також забезпечує ведення державного обліку нормативно-правових актів у межах інформаційного простору України, сприяє наданню інформації про нормативно-правові акти та забезпечує доступність широкого загалу до цієї інформації.

Реєстр має особливу структуру, він складається з еталонного, страхового, робочого та інформаційного фондів. Еталонний фонд реєстру це комп'ютерна інформаційна система, призначена для зберігання та обліку еталонних текстів нормативно-правових актів у контрольному стані. Еталонний фонд формується та зберігається в Міністерстві юстиції.

Робочий фонд Реєстру призначений для підтримки технології ведення Реєстру і використовується для підготовки та опрацювання текстів нормативно-правових актів при внесенні їх до еталонного фонду. Страховий фонд Реєстру - це архівні копії еталонного фонду Реєстру. Вони зберігаються в Міністерстві юстиції на електронних носіях і призначені для відновлення в початковій формі еталонного фонду реєстру у випадку його повної або часткової втрати.

Інформаційний фонд надає широкому колу користувачів можливість отримати інформацію з Реєстру. Він створений у формі окремої бази даних, в якій зберігаються копії еталонних текстів нормативно-правових актів. Є декілька можливих варіантів пошуку документів в інформаційному фонді. Пошук здійснюється за реквізитами документа (номер документа, або реєстраційний номер Мін'юсту), за класифікаторами видавців (Міністерство, (відомство, комітет), видів актів (накази, розпорядження, постанови) та періодів їх прийняття, за джерелом опублікування в офіційних виданнях, а також за датами надходжень.

Усі нормативно-правові акти, видані державними органами та міжнародними організаціями потрапляють до робочого фонду Реєстру. Тут вони проходять кілька етапів обробки. Здійснюється первинна їх реєстрація, після якої тексти перевіряються на автентичність та включаються до еталонного фонду Реєстру. Далі йде перевірка зі змінами на контрольний стан, що теж включається до еталонного фонду. Відповідно до цих етапів, паралельно здійснюється підготовка текстів нормативно-правових актів, підготовка їх еталонних текстів зі змінами та супроводження програмно-технологічного комплексу ведення Реєстру.

Усі складові Реєстру займають чільне місце у розгалуженій системі його функціонування, сприяючи донесенню необхідної інформації до користувача.

Головною особливістю Реєстру є те, що витяг з нього є офіційним документом, що може бути представленим у суді чи будь-якому іншому органі, в той час коли інші бази даних, в яких зберігаються нормативно-правові акти України є інформаційно-довідковими і не мають офіційного статусу.

Інформація в Реєстрі є відкритою для широкого загалу. Користувачами Реєстру можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, у яких виникла потреба в отриманні інформації з інформаційного фонду Реєстру і які звернулися до одного з Адміністраторів Реєстру з відповідним запитом за встановленою формою.

Адміністраторами Реєстру є "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та інформаційно-аналітичний центр "Ліга". Інформація з Реєстру надається:

  • на паперових носіях;
  • в електронному вигляді;
  • при безпосередньому зверненні до Реєстру через комп'ютерну мережу.

Копія еталонного тексту нормативного акту на паперових носіях відтворюється Адміністратором Реєстру, із застосуванням спеціальних засобів перевірки ознак збереження цілісності еталонного тексту, та засвідчується печаткою встановленого зразка. Копія еталонного тексту у вигляді комп'ютерного файлу, ідентичного відповідному еталонному тексту Реєстру, виготовляється аналогічно і гарантує його цілісність при перегляді цього тексту на екрані комп'ютера.

Безпосередній доступ до Реєстру здійснюється через глобальну мережу Інтернет, і при цьому користувачеві доступні для перегляду всі наявні в цьому фонді копії еталонних текстів, серед яких він самостійно здійснює пошук та відбір необхідних йому текстів нормативно-правових актів.

Для того, щоб отримати інформацію на паперовому носії або у вигляді комп'ютерного файлу, необхідно лише зробити запит за формою, що є додатком до "Інструкції про порядок та умови одержання інформації з інформаційного фонду Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів", затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 57/5 від 26.06.2002, а також оплатити послуги за надання такої інформації. Розмір плати за інформацію, одержану з інформаційного фонду Реєстру, встановлюється за одиницю виміру текстової інформації (один кілобайт) і залежить від способу одержання інформації. У разі використання одержаної інформації для подальшого розповсюдження розмір плати встановлюється з підвищеним коефіцієнтом. Інформація з інформаційного фонду Реєстру на паперових носіях чи у вигляді окремого комп'ютерного файлу надається користувачеві після внесення ним плати за інформацію, яка буде надана з інформаційного фонду Реєстру.

Для отримання безпосереднього доступу до Реєстру через мережу Інтернет, необхідно укласти договір з одним із адміністраторів Реєстру, який у свою чергу надасть усе необхідне програмне забезпечення для організації доступу. При укладанні угоди кожного користувача буде зареєстровано в спеціальній базі обліку користувачів з видачею йому персонального реєстраційного коду, який є унікальним.

Однією з причин, що зумовили необхідність створення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів є необхідність у подальшій інформатизації правової сфери. Враховуючи досвід щодо забезпечення функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, можна переконатися, що єдина інформаційна база має багато позитивного. Зберігаючи усі нормативні акти в одній базі, легше буде забезпечити їх цілісність, швидкість задоволення запиту та контроль за доступом.

Розуміючи значення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, з метою доведення до широкого загалу інформації про можливості та переваги Реєстру, 22 грудня 2003 року відкрито окремий сайт в мережі Інтернет, де можна докладніше ознайомитися з принципами роботи Реєстру та знайти відповіді на всі питання, що можуть виникнути у користувачів.

Адреса сайту:
http://www.reestrnpa.gov.ua.

Марія Кісельова, Вадим Хоруженко
ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України