Аналіз світових тенденцій в області застосування інформаційних технологій в юридичній сфері, вимоги законодавства України, зростання попиту на правову інформацію з боку суб'єктів підприємницької діяльності, а також власний досвід створення та експлуатації інформаційних систем в Україні дозволили нам сформувати декілька основних вимог, яким повинна задовольняти система реєстрації обтяжень рухомого майна.

Такими вимогами є:

1. Наступництво

Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі – новий реєстр) відповідно до Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" створюється шляхом перетворення Державного реєстру застав рухомого майна (далі – старий реєстр) .

Старий реєстр пропрацював 5 років, на цей час в ньому зареєстровано понад 500 тис. застав. Всі ці записи про застави рухомого майна, а також відомості про вилучені з реєстру застави, будуть перенесені до нового реєстру. При цьому ідентифікація записів в новому реєстрі зберігається. Запис, який було внесено до старого реєстру можна буде змінювати в новому реєстрі.До наступництва ми відносимо також вимогу збереження розміру тарифів за реєстрацію та отримання витягу з нового реєстру на рівні старого.

2. Вирішення питання реєстрації податкової застави

В старому реєстрі на підставі спільного наказу Міністерства юстиції та Державної податкової адміністрації з лютого 2003 року реєструвалась податкова застава як рухомого так і нерухомого майна, що дозволило суттєвим чином захистити інтереси держави. Але з уведенням у дію нового реєстру податкова застава саме нерухомого майна не буде реєструватись в жодному реєстрі, тому що Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачає реєстрацію податкових застав на нерухоме майно в реєстрі застав рухомого майна. З юридичної точки зору це абсолютно вірно. Але слід враховувати специфіку самої податкової застави. Як правило, вона розповсюджується на все майно боржника, не розділяючи його на рухоме і нерухоме. Тому до вирішення цього питання на законодавчому рівні вважаємо, що досягнуте позитивне надбання в старому реєстрі треба обов'язково зберегти в новому реєстрі. Це допоможе уникнути непорозумінь і розбіжностей при реєстрації податкової застави.

3. Збільшення кількості видів обтяжень, що підлягають реєстрації

В новому реєстрі суттєво розширено перелік видив обтяжень, що підлягають реєстрації. Обтяження розділені на два великі класи: публічні, такі як податкова застава, арешт, що є обов'язковими для реєстрації в реєстрі, та приватні (або договірні), такі як заборона відчуження, застава, звернення стягнення тощо, реєстрація яких здійснюється на добровільній основі. Реєстрацію обтяження в новому реєстрі та змін до обтяження планується виконувати в день надходження відповідних заяв до реєстратора.

4. Збільшення кількості видів вихідних документів

У порівнянні зі старим реєстром, у новій версії збільшено кількість видів витягів, які застосовуються в залежності від потреб: 2 види витягу з реєстру (звичайний та розширений) і 3 види витягу про реєстрацію (первинна реєстрація, внесення змін та вилучення). У звичайний витяг включаються лише ті записи про обтяження, які на момент запиту мають статус „чинний", а в розширений включаються записи про обтяження, які на момент запиту мають статус „чинний" та „вилучений". Звичайний витяг є основним документом, що продукується новим реєстром. Розширений витяг надається адміністратором реєстру на запити правоохоронних органів у зв'язку з кримінальними справами, які знаходяться у їх провадженні. Витяг про реєстрацію обтяження надається (надсилається) реєстратором як обтяжувачу, так і боржнику. Крім того, в новому реєстрі формується автоматизованим шляхом повідомлення про відмову в реєстрації.

5. Розширення кола реєстраторів

З метою зменшення черг у реєстраторів, тобто з метою забезпечення більшої доступності реєстру, в новому реєстрі у порівнянні зі старим реєстром необхідно розширити коло реєстраторів. А саме: включити до переліку реєстраторів поряд з нотаріусами та банківськими установами кредитні та фінансові установи.

У зв'язку зі скасуванням Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" „привілеїв" податкової застави, органи ДПА вимагають від філій Інформаційного центру здійснення реєстрації податкових застав протягом одного робочого дня (реєстраторами податкових застав є філії Інформаційного центру). В той же час, заяви на реєстрацію ними подаються великими блоками (до 1000 заяв за день). Обробити ж таку кількість документів за одну добу не в змозі жодна філія Інформаційного центру. у зв'язку із зазначеним пропонуємо також включення органів ДПА до переліку реєстраторів.

На нашу думку настав час і потреба створити в Україні інститут професійних реєстраторів. Перехід до виконання реєстраційних послуг на професійній основі дозволить піднести рівень обслуговування громадян на новий якісний рівень, буде сприяти більшій доступності та зменшенню вартості послуг реєстратора.

6. Автоматизація обліку документів реєстру

В зв'язку з тим, що Законом передбачені досить стислі строки з моменту надходження заяви про реєстрацію до моменту самої реєстрації, для полегшення роботи реєстраторів у новому реєстрі планується створення підсистеми заяв та запитів (ПЗЗ), в якій будуть реєструватись всі вхідні та вихідні документи реєстру, що виключає необхідність ведення реєстраторами паперових книг обліку вхідних та вихідних документів реєстру. Кожний реєстратор отримує доступ до власного розділу підсистеми заяв та запитів і може формувати відповідні звіти, які є аналогом книг вхідної та вихідної кореспонденції. За допомогою цієї підсистеми можна здійснювати контроль за дотриманням термінів реєстрації обтяжень.

7. Вимоги до пошуку

Подібно до старого реєстру, пошук в новому реєстрі повинен здійснюватись за атрибутами:

1. боржника;
2. майна;
3. реєстраційним номером запису

Параметрами пошуку повинні бути:

• Ідентифікаційний номер фізичної особи
• Код ЄДРПОУ юридичної особи
• ПІБ фізичної особи
• Назва юридичної особи
• Серійний номер рухомого майна
• Номер державної реєстрації рухомого майна
• Реєстраційний номер запису в державному реєстрі обтяжень рухомого майна

8. Застосування відкритих стандартів та новітніх технологій

В технічному плані в новому реєстрі заплановані суттєві зміни. Старий реєстр мав два види доступу: on-line доступ з нестандартним протоколом обміну та off-line доступ з також нестандартним протоколом TCP-FOSS, який здійснювався за технологією мережі Національного банку України. У новому реєстрі планується створити єдиний on-line доступ, що базується на технології Internet. Це надасть можливість створити більш надійну та доступну технологію доступу до реєстру. Базу даних реєстру буде створено із застосуванням RDBMS Oracle Server Enterprise Edition. Програмне забезпечення для реєстраторів проектується для застосування на комп'ютерах з операційною системою Windows XP. Для забезпечення простішого доступу користувачів до ДРОРМ планується розробити Web-інтерфейс. Планується опрацювати можливість застосування депозитних платіжних карток для виконання клієнтами розрахунків за отримання інформації з реєстру.

9. Корпоратизація клієнтів

Для технічного підключення банків до реєстру ми пропонуємо організовувати швидкісні канали зв'язку між головним офісом банку та Інформаційним центром. Тобто, кожне відділення банку не буде мати окремий доступ до Інформаційного центру, а буде отримувати доступ до реєстру через корпоративну мережу банку. Така система зв'язку обумовлена декількома факторами:

1-цей зв'язок більш якісний; 2-зв'язок через мережу дешевший для кінцевого користувача; 3-така система зв'язку зменшує конкуренцію на отримання доступу до інформаційної мережі Мін'юсту.

Але корпоратизація клієнтів не означає, що Інформаційний центр відмовляється від „малих" клієнтів – навпаки, завдяки цьому заходу буде підвищено якість зв'язку для окремих користувачів, що буде сприяти доступності реєстру і в цілому впливати на якість обслуговування користувачів.

10. Створення інфраструктури навчання

При регіональних філіях Інформаційного центру планується створити постійно діючі навчальні майданчики, на яких реєстратори та користувачі будуть проходити навчання роботі з реєстром на безоплатній основі. Для застосування в навчальних цілях та моделювання певних складних випадків реєстрації створено навчальну копію бази державного реєстру обтяжень рухомого майна.

11. Розв'язання питань реєстраторів та користувачів

У кожній регіональній філії Інформаційного центру буде спеціально призначено відповідального працівника – регіонального адміністратора реєстру, а в головному підприємстві у відділі супроводження реєстрів – адміністратора реєстру обтяжень рухомого майна. Основними обов'язками цих людей є відповіді на поточні питання реєстраторів та користувачів, узагальнення питань та підготовка методичних вказівок щодо реєстрації обтяжень рухомого майна та надання витягів з державного реєстру.

Кожному реєстратору та користувачу державного реєстру буде надано комплект необхідної документації. На сайті Інформаційного центру створюється рубрика „Державний реєстр обтяжень рухомого майна", де буде розміщуватись вся офіційна інформація щодо функціонування та методичні матеріали щодо застосування реєстру.

Вважаємо за необхідне проведення серії навчальних семінарів державного та регіонального рівнів, присвячених обговоренню питань застосування державного реєстру обтяжень рухомого майна.

12. Інтеграція з іншими інформаційними системами

В новому реєстрі застосовані загальнодержавні ідентифікатори юридичних, фізичних осіб та об'єктів рухомого майна, що дає можливість подальшої інтеграції державного реєстру обтяжень рухомого майна та забезпечення взаємодії з іншими загальнодержавними системами.

13. Висновки

Що стосується порушених в цьому виступі питань, ДП „Інформаційний центр" Мін'юсту в змозі вирішити їх самостійно в процесі створення державного реєстру обтяжень рухомого майна. Але, звичайно, для вирішення питань розширення кола реєстраторів та реєстрації податкових застав необхідні спільні зусилля Мін'юсту, Національного банку і певної міри Світового банку.

Віталій Добжанський, Михайло Кісельов
ДП „Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України