Все про ДП ''Інформаційний центр'' Міністерства юстиції України та його функції

(науково-практичний журнал "Мала енциклопедія нотаріуса" №5 (17) жовтень 2004 р.)

Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України створене у 1997 році Міністерством юстиції та функціонує вже майже 6 років.

Наказом Міністерства юстиції № 76/5 від 09 грудня 1997 року „Про утворення державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України" затверджений Статут підприємства.

Підприємство здійснює свою діяльність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1272 від 14 липня 1999 року, відповідно до якої „Держінформ'юст" визначено адміністратором реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін'юсту.

Основним завданням та предметом діяльності підприємства є створення та системне забезпечення функціонування автоматизованих інформаційних ресурсів Міністерства юстиції України. ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України здійснює інформатизацію органів державної влади, таких як державна виконавча служба, органи нотаріату, а також банків та комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації. Крім того, в рамках своєї діяльності та за метою оперативного використання інформації „Держінформ'юст" впроваджує у вищезазначених органах сучасне обладнання, надає користувачам інформаційно-консультативні та технічні послуги щодо користування інформаційною мережею Міністерства юстиції, яка складається з низки Державних реєстрів.

Реєстри, що підтримуються та обслуговуються Інформаційним центром, є електронними базами даних, інформація в яких накопичується, обробляється та використовується відповідно до цілей та завдань, що визначаються нормативно-правовими актами, які регламентують їх функціонування.

На сьогоднішній день підприємство виконує функції адміністратора наступних реєстрів:

Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна

Був запроваджений з травня 1997 року.

Мета створення Єдиного реєстру заборон – підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і організацій шляхом накопичення та використання нотаріусами України, а також правоохоронними органами даних про заборони відчуження та арешти нерухомого майна юридичних та фізичних осіб.

Доступ до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу Міністерства юстиції України можуть мати державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні угоди з ДП „Інформаційний центр".

Порядок функціонування реєстру встановлено Положенням про нього, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5 „Про внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна".

18.08.2004 р. Наказом Міністерства юстиції України № 85/5 були внесені зміни до деяких актів Мінюсту, а в тому числі Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було викладено в новій редакції. Пов'язано це з тим, що нормативна база функціонування реєстру потребувала приведення її у відповідність до вимог нового Цивільного кодексу України. Зазначеним наказом також затверджена Інструкція про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Також було змінено і програмне забезпечення самого реєстру, оскільки існуючи з 1997 року, старе програмне забезпечення вже потребувало вдосконалень, а враховуючи швидкість науково-технічного прогресу у галузі інформаційних технологій, фахівці „Держінформ'юсту", проаналізувавши проблемні моменти реєстру, з урахуванням звернень з цього приводу приватних та державних нотаріусів вирішили змінити програмне забезпечення взагалі. Такі зміни змусили „Держінфом'юст" переносити базу даних старого реєстру заборон до бази даних нового прикладного програмного забезпечення, що відбувається по окремих нотаріальних округах.

Слід зауважити, що до бази даних нового Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна переносяться лише записи про діючі на день перенесення інформації записи про заборони та арешти, а тому, у разі звернення правоохоронних органів за інформацією про заборони та арешти, які були скасовані до перенесення інформації та відсутності такої інформації в базі даних нового реєстру, правоохоронні органи повинні звертатись безпосередньо до Адміністратора реєстру, тобто до Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональних філій.

Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів

Реєстр впроваджено в серпні 1997 року.

Метою створення даного реєстру є надання нотаріусам України та правоохоронним органам можливості перевірки справжності нотаріальних документів, виконаних на спеціальних бланках нотаріальних документів.

Даний реєстр забезпечує облік постачання й звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів. В реєстрі також містяться відомості про недійсні бланки: викрадені, зіпсовані, анульовані та відсутні.

Дані, що містяться в Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів, доступні для перевірки всім користувачам комп'ютерної мережі Міністерства юстиції України.

Положення, яким регулюється порядок ведення даного реєстру, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.06.1999 р. № 36/5 „Про здійснення заходів щодо захисту нотаріально оформлених документів".

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.07.2004 № 67/5, спеціальні бланки документів інформаційної системи Міністерства юстиції України визначені бланками суворої звітності, про що зазначеним наказом були внесені зміни до цілої низки наказів Мін'юсту.

Єдиний реєстр нотаріусів України

Був введений у дію в серпні 1997 року. Метою створення Єдиного реєстру нотаріусів є забезпечення упорядкування обліку державних та приватних нотаріусів України.

Єдиний реєстр нотаріусів містить відомості про нотаріальні округи, державні нотаріальні контори, державних та приватних нотаріусів України.

Інформація, яка міститься у Єдиному реєстрі нотаріусів (за винятком особових даних), є відкритою для запитів користувачів комп'ютерної мережі Міністерства юстиції України та мережі Internet.

Врегульовано порядок ведення реєстру Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 27.05.1999 р. № 26/5 „Про затвердження Інструкції про порядок ведення Єдиного реєстру нотаріусів України".

Єдиний реєстр доручень, посвідчених у нотаріальному порядку

Цей проект започатковано в червні 1998 року.

Мета створення Єдиного реєстру доручень – профілактика злочинів проти власності шляхом накопичення та використання нотаріусами, органами ДАІ та іншими правоохоронними органами відомостей про посвідчені доручення.

Порядок ведення реєстру регламентується Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.05.1999 р. № 29/5 „ Про єдиний реєстр доручень, посвідчених у нотаріальному порядку".

За даними Єдиного реєстру доручень можна перевірити дійсність доручення, посвідченого в будь-якому регіоні Україні.

Доступ до Єдиного реєстру доручень, посвідчених у нотаріальному порядку, здійснюється через комп'ютерну мережу Міністерства юстиції України.

Державний реєстр застав рухомого майна

Реєстр був введений в дію з 1 березня 1999 року. Функціонування реєстру припинено з 31 липня 2004 року у зв'язку із запровадженням Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Мета створення Державного реєстру застав рухомого майна - забезпечення переважного права заставодержателя у задоволенні вимог за рахунок рухомого майна боржника перед заставодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше застав.

Реєстрація застав рухомого майна в реєстрі здійснювалась відповідно до статей 15,15-1 Закону України „Про заставу" та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1998 року № 1185 „Про порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна" в порядку, встановленому Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 26 лютого 1999 року № 13/5.

Спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України від 07.02.2003 р. № 9/5/59 „Про реєстрацію податкових застав нерухомого майна", прийнятого відповідно до пункту 8.3 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зазначеному реєстрі до створення Державного реєстру податкових застав передбачена реєстрація податкових застав нерухомого майна.

Доступ до Державного реєстру здійснювався через інформаційну мережу Міністерства юстиції України, мережу Національного банку України, мережу Internet.

Державний реєстр обтяжень рухомого майна

Створений з метою забезпечення виконання зобов'язань, захисту майнових прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, а також з метою запобігання вчинення злочинів у сфері економіки.

Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна затверджений на виконання вимог Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830. Інструкція про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв затверджена наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2004р. № 73/5.

Реєстр побудований на основі новітніх технологій з використанням останніх досягнень у сфері інформатизації.

Державний реєстр іпотек

Цей реєстр утворений з тією ж метою, що і Державний реєстр обтяжень рухомого майна, але в ньому відбувається державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.

Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек затверджений відповідно до вимог Закону України „Про іпотеку" постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 410. Інструкція про порядок заповнення повідомлень та ведення Державного реєстру іпотек перебуває на стадії затвердження Міністерством юстиції України.

Реєстраторами Державного реєстру іпотек є державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій

Цей реєстр був введений в дію з 10 березня 1999 року.

Метою створення є забезпечення переважного права на використання назви об'єднання громадян, яке зареєстровано в реєстрі перед іншими об'єднаннями, що легалізуються пізніше, а також надання інформації з реєстру на запити громадян та юридичних осіб.

Положення про Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій затверджено наказом Міністерства юстиції України від 14.12.1998 р. № 66/5. Положення розроблено на виконання Законів України „Про об'єднання громадян", „Про благодійництво та благодійні організації", Положення про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 140, та Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р. № 382, і визначає умови та порядок створення Єдиного державного реєстру об'єднань громадян та благодійних організацій, внесення реєстраційних записів до нього, а також надання інформації з бази даних реєстру.

Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ

Був введений в дію 1 грудня 2000 року.

Метою створення реєстру є підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, профілактики злочинів проти власності, створення єдиної системи обліку заповітів та спадкових справ.

Ведення реєстру регламентується Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000р. № 51/5 „Про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ".

Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян

Метою створення Реєстру є здійснення обліку атестованих судових експертів та створення інформаційного фонду про осіб, які одержали в установленому порядку дозвіл на проведення конкретного виду судової експертизи за відповідною експертною діяльністю, а також забезпечення в установленому порядку органів дізнання, попереднього слідства й судів, інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб необхідною інформацією з фонду Реєстру.

Реєстр введений в дію 04 лютого 2002 р. Ведення реєстру регулюється Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.04.1997 р. № 149/7 відповідно до ст. 9 Закону України „Про судову експертизу".

Державний реєстр правочинів

Запроваджений з 02 серпня 2004 року на виконання вимог нового Цивільного кодексу України. Реєстр введений в дію з метою забезпечення реалізації фізичними і юридичними особами права на визнання державою правочинів, щодо яких передбачена державна реєстрація.

Тимчасовий порядок ведення зазначеного реєстру затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 671. Інструкція про ведення Державного реєстру правочинів затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 86/5.

Державний реєстр правочинів, реєстраторами якого є виключно державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси, це єдина комп'ютерна база даних, яка містить інформацію про правочини, що підлягають державній реєстрації, забезпечує її зберігання, видачу та захист від несанкціонованого доступу.

Реєстр прав власності на нерухоме майно

Вводиться в дію з 01 жовтня 2002 року.

Метою створення реєстру є належне забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до прийняття та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна.

Реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єкти прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Технологічні та технічні засоби ведення Реєстру прав забезпечують довічне зберігання та достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу та внесення недокументованих записів, можливість оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативного пошуку та документального відтворення процедури реєстрації, контроль реєстраційних записів і запитів до Реєстру прав, оперативне надання витягів із Реєстру прав.

Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Ведення реєстру регламентується Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (із змінами та доповненнями).

Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень

Мета створення реєстру - забезпечення обліку виконавчих проваджень, контроль за дотриманням вимог чинного законодавства при здійсненні виконавчих дій.

Порядок ведення зазначеного реєстру регламентується Положенням, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 р. № 43/5 і розробленим відповідно до Закону України „Про виконавче провадження".

Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів

Мета створення реєстру - врегулювання правових відносин щодо одержання інформації з інформаційного фонду Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, забезпечення подальшого розвитку інформатизації у правовій сфері, доступності і відкритості правової інформації для юридичних і фізичних осіб.

Реєстр запроваджений на підставі Указу президента України від 27.06.1996 р. № 468/96 „Про Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів". На сьогоднішній день реєстр перебуває в стадії впровадження та дослідної експлуатації, що здійснюється ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України спільно із інформаційно-аналітичним центром „Ліга".

Порядок ведення реєстру був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 р. № 376 „Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним".

Вадим ХОРУЖЕНКО
начальник юридичного відділу
ДП „інформаційний центр" Міністерства юстиції України