(науково-практичний журнал "Нотаріат для вас" №4 квітень 2005 р.)

Виконання судових рішень при роботі з Єдиними та Державними реєстрами

Актуальною проблемою нотаріусів, як реєстраторів Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, є виникнення неоднозначного застосування судами України вимог законодавства, що регламентує порядок державної реєстрації обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також заборон відчуження та арештів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, при розгляді спорів майнового характеру, а також при винесенні ухвал про забезпечення позовів.

Так однією з підстав внесення/виключення записів до/з вищезазначених реєстрів є рішення суду.

Згідно із ст. 349 Цивільного процесуального кодексу України виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення; ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі — Закон).

Відповідно до ст. ст. 18, 24 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ (виконавчий лист, що видається на підставі рішень, ухвал, постанов судів; наказів господарських судів, ухвал, постанов господарських судів тощо) і за заявою стягувача відкрити виконавче провадження. Державний виконавець в 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. В даному випадку під терміном "боржник" необхідно розуміти Особу, яка повинна вчинити певні дії, передбачені ухвалою/рішенням суду.

Слід зазначити, що разом із постановою про відкриття виконавчого провадження або про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, державний виконавець може надіслати реєстратору заяву встановленого зразка про внесення/виключення запису до/з реєстру. Це в першу чергу усуне будь-які сумніви нотаріуса, як реєстратора, Щодо оскарження та скасування в майбутньому такої постанови державного виконавця, на підставі якої виконана певна операція в реєстрі, а по-друге, належне заповнення державним виконавцем заяви допоможе уникнути будь-яких неточностей при виключенні або внесенні відповідного запису, оскільки непоодинокими є випадки, коли постанови державних виконавців про накладення арештів на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження заповнюються не коректно, що в свою чергу не дає можливості внести належним чином відповідний запис до реєстру.

Статтею 76 Закону встановлено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу; який зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець встановлює строк добровільного виконання рішення, який відповідно до ст. 24 Закону не може перевищувати семи днів.

Згідно зі ст. 87 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника — юридичну особу від; двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Враховуючи вищенаведене, виключення або внесення запису до/з реєстру на підставі ухвали/рішення суду, може здійснюватись тільки після отримання відповідної постанови державного виконавця відповідного відділу державної виконавчої служби або заяви встановленого зразка про включення/виключення запису.

Також варто зазначити, що певна категорія ухвал суду, наприклад, ухвали про забезпечення позову, на мою думку, повинна виконуватись негайно, оскільки при порушенні судової справи у майнових спорах, винна сторона може намагатись позбутись свого майна для уникнення його примусового стягнення. Але враховуючи, що чинне цивільно-процесуальне законодавство не виокремлює ухвал та рішень суду, які б могли виконуватись в іншому, ніж передбачено Законом, порядку, судам варто мати на увазі, що вони, як обтяжувачі у публічному обтяженні, також можуть подати реєстратору заяву встановленого зразка, і це, на мою думку, є механізм, який найкращим чином оптимізує порядок внесення та виключення записів з реєстрів. Проблема лише в тому, що судова система дуже важко сприймає необхідність оформлення нових, для судового діловодства, документів і суддям часто доводиться, довго доводити правомірність подачі судом заяви реєстратору. Це також обумовлено тим, що раніше, коли не було механізму внесення інформації про обтяження в електронну базу даних; така інформація заносилась виключно в паперові книги для реєстрації заборон. Але науково-технічний прогрес не стоїть на місці, а бурхливо розвивається, що потребує також гнучкого пристосування законодавства до таких умов розвитку суспільства.

Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, як Адміністратор та Реєстратор вищезазначених реєстрів, звернулось до Верховного Суду України та Вищого господарського суду України з проханням надати судам України роз'яснення щодо порядку державної реєстрації Обтяжень, заборон відчуження та арештів нерухомості у вищезазначених реєстрах, зазначивши при цьому наступне.

Державна реєстрація обтяжень передбачена Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003 р. До Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі — Державний реєстр) вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

До державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України як до одного з реєстраторів Державного реєстру та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі — Єдиний реєстр) для виконання надходять рішення (ухвали) судів про внесення/виключення записів до/з Єдиного і Державного реєстрів та запити про отримання витягів з них.

У зв'язку із постійним виникненням проблем, пов'язаних з неоднозначним тлумаченням судами України порядку користування зазначеними реєстрами, вважаємо за необхідне висвітлити питання щодо внесення/виключення відомостей до/з Єдиного і Державного реєстрів та отримання витягів з них.

Відповідно до п. 2.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 №31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.99 за №364/3657 (із змінами та доповненнями), реєстратори Єдиного реєстру, якими є державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, його регіональні філії, державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, вносять до Єдиного реєстру відомості про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна, зокрема, на підставі заяви суду у зв'язку з накладенням ним арешту на об'єкти нерухомого майна (звільнення з-під арешту), оформленої у відповідності до додатків №1-3 до вищевказаного Положення.

Державна реєстрація обтяжень рухомого майна здійснюється шляхом внесення реєстраторами (державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, його філії, державні нотаріальні контори, банки, інші фінансово-кредитні установи державної форми власності) відомостей до Державного реєстру. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" підставою для реєстрації обтяжень є заява обтяжувача, яким при публічному обтяженні є, в тому числі і суд.

Вказана заява, повинна бути оформлена відповідно до додатків №1-2 до Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 №73/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.07.2004 за №942/9541. Відомості про припинення обтяження реєструються реєстратором Державного реєстру, зокрема, на підставі рішень суду, які згідно зі ст. 349 ЦПК України виконуються у порядку, встановленому Законом України, "Про виконавче провадження", тобто шляхом відкриття виконавчого провадження. Звертаю увагу, що в даному випадку зазначення в рішенні реєстраційного номеру запису в реєстрі є обов'язковим, оскільки без вказаних відомостей здійснення пошуку та виключення запису з Державного реєстру неможливе.

Порядок отримання витягів з Єдиного реєстру регламентується розділом 3 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 №31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.99 за №364/3657 (із змінами і доповненнями). Витяги про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна на запит органу державної влади надаються державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональними філіями за письмовим запитом судам, господарським судам у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що перебувають у їх провадженні. Вимоги до такого запиту встановлені в п.3.4. вищевказаного Положення.

Витяги з Державного реєстру суди можуть отримати за запитом, зробленим у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством. Відповідно до ст. 45 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.

Порушення встановленого законодавством порядку внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру та Державного реєстру може призвести до виконання рішень (ухвал) суду, які не набрали законної сили або були скасовані, оскільки реєстратори не отримують або отримують із запізненням відомості про оскарження таких рішень (ухвал) та результати розгляду даних скарг. При: цьому слід зазначити, що вчинення зворотних дій по відновленню інформації про чинність скасованого запису у електронних реєстрах є технічно неможливим.

Вадим ХОРУЖЕНКО,
начальник юридичного відділу
ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України