(науково-практичний журнал "Нотаріат для вас" №5 травень 2005 р.)

Реєстратори та господарські суди. Співпраця та взаєморозуміння

20-21 квітня нинішнього року в м. Хмельницькому відбулась науково-практична конференція на тему "Вдосконалення судочинства при здійсненні касаційної перевірки ухвал, рішень та постанов місцевих та апеляційних господарських судів щодо застосування податкового законодавства та державного регулювання господарських правовідносин", яка проводилась Вищим господарським судом України спільно з Академією суддів України. В роботі конференції брали участь науковці Львівського національного університету імені Івана Франка, судді Вищого господарського суду України, Львівського, Житомирського апеляційних господарських судів, господарських судів Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей, представники Хмельницького університету управління та права, Академії суддів України, Національної академії служби безпеки України, державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Під час конференції обговорювалось багато проблемних питань судової практики, в тому числі у зв'язку із виникненням неоднозначного застосування господарськими судами України вимог законодавства, що регламентує порядок державної реєстрації обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також заборон відчуження та арештів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, при розгляді спорів майнового характеру, спорів про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень органів державної податкової служби, а також при винесенні ухвал про забезпечення позовів, були розглянуті і ці питання.

Учасники конференції звернули увагу на механізм державної реєстрації обтяжень, в тому числі і податкових застав, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, який функціонує в Україні з серпня 2004 року, і з початком функціонування якого припинилось ведення Державного реєстру застав рухомого майна. Детальніше про це далі.

На сьогоднішній день в Україні створено дієвий механізм державної реєстрації приватних та публічних обтяжень рухомого майна, які реєструються в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому Законом України, "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі — Закон), постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна", наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв" тощо.

Кількість записів«в електродному реєстрі на сьогодні перевищує, 483 000, вагому частину серед них складають податкові застави. Статистика реєстрації податкових застав зросла з моменту прийняття Верховною Радою України в листопаді 2003 року Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". З того часу до Державного реєстру обтяжень було внесено більше 64 000 записів про обтяження рухомого майна.

Суть реєстрації обтяження полягає в тому, що реєстрація самого обтяження надає йому чинності у відносинах з третіми особами.

Так при розгляді справ про визнання угод недійсними, а також інших справ, пов'язаних із застосуванням інформації про обтяження, доказом реєстрації податкової застави є витяг про реєстрацію з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який, відповідно до пункту 12 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, отримують обтяжував та боржник.

У випадку необхідності отримання інформації про наявність або відсутність Застави, господарський суд, відповідно до п. 32 Порядку, може звернутися до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України або однієї з його регіональних філій, заповнивши відповідну форму заяви, яка є додатком до Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Інформація надається в дводенний термін з дня надходження заяви, що дозволяє вчасно та оперативно отримати необхідні для суду доказові матеріали.

Почасти трапляються випадки залучення реєстраторів Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, у якості відповідачів або третіх осіб, до справ про виключення записів про заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Враховуючи, що порядок, чітко регламентований Постановою Кабінету Міністрів України, наказом Міністерства юстиції України та визначає процедуру виключення запису про заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, при цьому виключно за заявою обтяжувача, необхідності в залученні реєстраторів до таких справ немає. Але доводиться це з'ясовувати вже в судових засіданнях.

Більше того, на адресу реєстраторів надходять рішення судів, в яких реєстратора зобов'язують виключити запис з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Слід звернути увагу, що Закон чітко регламентує, що підставою для виключення запису про податкову заставу є заява обтяжувача, що передбачає порядок добровільного виконання рішення суду. Таким чином суд має зобов'язувати органи податкової служби до подання заяви про виключення запису про податкову заставу з Державного реєстру.

Передбачені Законом підстави для виключення записів, зокрема, за рішенням суду, застосовуються органами Державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішення суду виключно у випадках невиконання його у добровільному, порядку органами державної податкової служби. В цьому разі, державний виконавець, керуючись п. 24 Порядку, використовуючи відповідну форму заяви, своєю постановою зобов'язує державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України виключити відповідіний запис про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Своїм рішенням від 24.03.2005 № 2-рп/2005, Конституційний Суд України, визнав окремі положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" такими, що не відповідають Конституції України. Зокрема, неконституційним визнано положення відносно накладення податкової застави на всі активи платника податків, а отже, найближчим часом, можна передбачити збільшення кількості судових справ про виключення записів про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Актуальною проблемою роботи судів з Державним реєстром обтяжень рухомого майна є проблема скасування всіх обтяжень майна боржника при процедурі визнання боржника банкрутом та відкритті ліквідаційної процедури.

В такому випадку заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Господарський суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених .обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

В такому випадку, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), звертаються до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України із заявами про виключення записів на підставі ухвал господарських судів та постанов про визнання боржника банкрутом.

Слід зазначити, що державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України не є органом, уповноваженим самостійно робити висновки та приймати рішення про виключення записів про заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна виходячи із змісту ухвал та постанов, тому в ухвалах та постановах господарських судів повинно бути чітко зазначено, яку саме інформацію слід виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна із обов'язковим зазначенням реєстраційного номеру запису в реєстрі та контрольної суми такого запису. Такі дані необхідні для ідентифікації запису в Реєстрі.

Перед унесенням змін до запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та гарантії внесення змін або скасування саме того запису застосовується контрольна сума запису.

Реєстраційний номер та контрольна сума запису надаються при реєстрації запису в Реєстрі обтяжень та відображаються у витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Реєстраційний номер запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, а контрольна сума перераховується після внесення кожної зміни до цього запису.

Як вже зазначалось, витяг про реєстрацію із всіма необхідними даними надсилається реєстратором боржнику та обтяжувачу.

Тому, для отримання необхідної інформації суд може зобов'язати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) подати до суду інформацію про наявність або відсутність податкової застави, заборон та арештів майна, або самостійно витребувати таку інформацію у встановленому порядку з використанням відповідної форми заяви.

Застосування господарськими судами заходів по забезпеченню позову також є окремою проблемою при вирішенні господарських спорів. Вище ми розглянули проблему виключення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, але така ж проблема існує і з унесенням записів до Державного реєстру.

Так, на адресу реєстраторів Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України надходять ухвали судів щодо забезпечення позовів, шляхом заборони відчуження/арешту певного рухомого або нерухомого майна боржника.

Замість заповнення затвердженої Мін'юстом зручної форми заяви про внесення запису до реєстру, судами надсилаються на адресу реєстраторів ухвали, які в більшості випадків не місять необхідної інформації для реєстрації обтяження.

В такому випадку реєстратор вимушений відмовляти у реєстрації обтяження, посилаючись як на необхідність заповнення заяви, так і на порядок виконання ухвал суду в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Тому для уникнення випадків несвоєчасного вжиття заходів забезпечення позову та відмов у реєстрації обтяжень необхідно дотримуватись встановленого порядку реєстрації обтяжень.

За результатами науково-практичної конференції було підготовлено низку рекомендацій. Зокрема, науково-практична конференція вирішила вважати за необхідне привернути увагу законодавчої влади щодо прискорення прийняття нового Господарського процесуального кодексу України, законодавчого удосконалення процедуру примусового стягнення коштів за рішеннями судів, скасування положень законодавства, що передбачають можливість перегляду ухвал, рішень та постанов господарських судів Верховним судом України, навіть після касаційного перегляду Вищим господарським судом України, а також багато інших рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства України.

Також було зазначено, що вироблення єдиної практики вирішення окремих категорій спорів, а фактично, це створення судового прецеденту, - процес тривалий і непростий. Але такі єдині підходи мають бути. Від їх відсутності втрачають не тільки учасники процесу та суб'єкти господарювання але й авторитет держави в цілому.

Вадим ХОРУЖЕНКО,
начальник юридичного відділу
ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України