(Науково-практичний журнал Української нотаріальної палати „Нотаріат для вас" №1-2, січень-лютий 2007 року)

Помітними рисами сучасного правового, демократичного суспільства, зокрема, є зростання ролі правової інформації, індустрія інформаційно-правових послуг, потреба фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в правовій інформації для захисту своїх прав та законних інтересів.

Реалізація державної правової та інформаційної політики через функціонування механізму держави є одним із показників її соціально-правової розвиненості.

Міністерством юстиції України для забезпечення реалізації правової інформаційної політики було розроблено проекти нормативно-правових актів, що після їхнього прийняття створили відповідне правове поле, в межах якого державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України впроваджено та підтримується функціонування і захист від несанкціонованого доступу низки Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України.

У1998 році з метою підвищення рівня захисту майнових прав громадян та юридичних осіб, профілактики злочинів проти власності, забезпечення практичної можливості доступу і отримання правової інформації в межах інформаційної мережі Міністерства юстиції України був створений і введений в експлуатацію один із Реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України -Єдиний реєстр доручень, посвідчених в нотаріальному порядку.

Реєстр представляв собою комп’ютерну базу даних, у якій здійснювалася обов’язкова реєстрація посвідчених нотаріусами довіреностей на право користування та/або розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами (далі - довіреність), а також реєстрація припинення їхньої дії.

За час свого функціонування Реєстр зарекомендував себе як надійна, підтримувана в актуальному стані та захищена від незаконного доступу інформаційна автоматизована складова частина інформаційної мережі Міністерства юстиції України.

Радикальне реформування сфери інформаційно-правового забезпечення фізичних та юридичних осіб, підприємств, установ, організацій, вдосконалення способів захисту їхніх майнових прав і інтересів зумовило, в свою чергу, необхідність удосконалення Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України.

Так, державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведена модернізація Єдиного реєстру довіреностей, посвідчених в нотаріальному порядку, і з 8 січня 2007 року введений в експлуатацію модернізований Єдиний реєстр довіреностей.

З моменту введення модернізованого Єдиного реєстру довіреностей в експлуатацію, Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених в нотаріальному порядку, припинив своє функціонування.

Для забезпечення правового регулювання порядку ведення Єдиного реєстру довіреностей розроблені нормативно-правові акти, що регламентують цей порядок -наказ Міністерства юстиції України "Про запровадження Єдиного реєстру довіреностей" від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252 (далі - Наказ), Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5 (далі - Положення).

Положення внесло досить суттєві зміни до порядку ведення та користування Єдиним реєстром довіреностей. Так, відповідно до п. 1 Положення реєстраторами зазначеного реєстру визначені державні нотаріальні контори, нотаріальні архіви; приватні нотаріуси, уклали відповідні договори з адміністратором реєстру -державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Нагадаємо, що Розділ 1 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених в нотаріальному порядку, який діяв раніше, встановлював, що користувачами Єдиного реєстру довіреностей, посвідчених в нотаріальному порядку, є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси та інші установи і організації, що уклали відповідні угоди з Адміністратором, мають доступ до Єдиного реєстру довіреностей через комп’ютерну мережу, перевіряють чинність довіреностей шляхом запитів до Єдиного реєстру довіреностей.

Зазначене формулювання фактично позбавляло права прямого доступу до вказаного реєстру фізичних осіб.

Користувачами ж Єдиного реєстру довіреностей згідно з Положенням можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, які уклали відповідні угоди з Адміністратором. На підставі таких договорів користувачі отримують право доступу до Єдиного реєстру довіреностей, що дає їм можливість здійснювати перевірку дійсності довіреностей і отримувати скорочені витяги з нього.

Таке законодавче визначення користувачів Єдиного реєстру довіреностей є новелою в правовому регулюванні порядку ведення реєстру і значною мірою сприяє реалізації конституційного права громадян щодо доступу до інформації та захисту їхніх майнових прав та інтересів.

Крім того, зазначена обставина відкриває правові можливості доступу до Єдиного реєстру довіреностей для органів Міністерства внутрішніх справ України та Державної автомобільної інспекції з метою перевірки дійсності довіреностей на право користування чи розпорядження транспортними засобами, що призведе до підвищення рівня попередження правопорушень серед власників транспортних засобів.

Положенням визначено перелік довіреностей, що підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей. До них входять довіреності (у тому числі їхні дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності на право розпорядження майном, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також відомості про припинення їхньої дії.

Така законодавча формула щодо видового складу довіреностей, інформація про які може бути внесена до реєстру, використана вперше. За функціонування Єдиного реєстру довіреностей, посвідчених в нотаріальному порядку, до реєстру вносилась інформація стосовно щойно посвідчених нотаріусами довіреностей на право користування та/або розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами. Таким чином, щодо довіреностей, інформація про які могла бути внесена до реєстру, встановлювалися своєрідні цензові вимоги відносно предметного спрямування (це могли бути тільки нотаріально посвідчені довіреності на право користування та/або розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами). Наприклад, довіритель, який видав на ім’я довіреного довіреність про вчинення дій на придбання товару, не міг звернутися до реєстратора з метою державної реєстрації такої довіреності.

Отже, чинним Положенням значно розширені функціональні можливості Єдиного реєстру довіреностей щодо видового складу довіреностей, інформація про які може бути внесена до реєстру.

Внесення відомостей про реєстрацію довіреностей, а також про реєстрацію припинення дії довіреностей, що посвідчені особами, переліченими в частині 3 статті 245 Цивільного кодексу України, статтях 37 - 38 Закону України "Про нотаріат", здійснюється за заявою довірителя, поданою відповідному реєстратору.

При здійсненні аналізу Положення слід звернути увагу також на те, що відповідно до п. 2.1 Положення обов’язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності на право розпорядження майном, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також відомості про припинення їхніх дій.

Згідно з п 2.2 Положення реєстрація довіреностей (їхніх дублікатів), посвідчених посадовими, службовими особами, переліченими в частині 3 статті 245 Цивільного кодексу України, статтях 37 - 38 Закону України "Про нотаріат" (у ст. 37 мова йде про посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів), а також відомості про припинення їхніх дій, здійснюється в Єдиному реєстрі лише за заявою довірителя про реєстрацію таких довіреностей.

За досить короткий час функціонування модернізованого Єдиного реєстру довіреностей ще не склалася визначена практика користування цією базою даних, тому при роботі з реєстром у реєстраторів виникають певні труднощі, як правило, юридичного характеру.

Посвідчення та реєстрація довіреностей, виданих у порядку передоручення, є одним з найбільш проблематичних питань у нотаріальній практиці.

Передоручення не є документом, а представляє собою порядок, при якому довірений за відповідною довіреністю уповноважує третю особу на вчинення дій, що зазначені в довіреності, яка видана на ім’я довіреного, в результаті чого з’являється окремий документ - довіреність на третю особу, видана в порядку передоручення.

При цьому відповідно до п. 153 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, а ця обставина, в свою чергу, відносить такі довіреності до категорії тих, що підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Таким чином, реєстрація передоручення фактично представляє собою внесення до Єдиного реєстру довіреностей інформації про довіреність, видану в порядку передоручення і має здійснюватися в порядку, передбаченому Розділом 2 Положення.

Зверніть увагу на особливості правового регулювання отримання інформації з Єдиного реєстру довіреностей.

Положенням передбачено, що інформація з Єдиного реєстру довіреностей надається у формі витягів. Витяг з Єдиного реєстру довіреностей - це документ, виготовлений з використанням спеціального бланка документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, що свідчить про наявність чи відсутність реєстрації довіреності і містить відповідну інформацію про довіреність. Положення розрізняє повні та скорочені витяги. Різниця між повними і скороченими витягами полягає в обсязі інформації, що в них міститься.

Так, у скорочених витягах міститься інформація про реєстраційний номер і дату реєстрації довіреності (її дублікату) в Єдиному реєстрі довіреностей; номери та серії спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладено текст довіреності (її дубліката) - для довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку; дату посвідчення довіреності (дата видачі її дубліката); строк дії довіреності; номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, за яким посвідчено довіреність (видано дублікат довіреності); відомості про особу, яка посвідчила довіреність (видала дублікат довіреності); відомості про посвідчення довіреності в порядку передоручення або відомості про припинення дії довіреності.

Крім того, повні витяги із зазначеного реєстру може отримувати обмежене коло осіб, а саме, нотаріуси, особи, щодо яких вчинялись нотаріальні дії, суд, прокуратура, органи дізнання і слідства у зв’язку з кримінальними, цивільними, адміністративними або господарськими справами, що перебувають в їхньому провадженні, а також Міністерство юстиції України, головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством України.

Скорочені витяги надаються реєстратором та адміністратором Єдиного реєстру довіреностей на письмовий запит будь-яких фізичних та юридичних осіб, складений за встановленою формою.

Правова диференціація щодо правового статусу осіб, які можуть отримувати повні чи скорочені витяги з Єдиного реєстру довіреностей, зумовлена, насамперед, правовою можливістю доступу останніх до інформації з обмеженим доступом. Так, наприклад, повні витяги містять відомості про довірителя та його представників (прізвище, ім’я та по батькові; ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів або причину його відсутності), тобто персональні дані. В той же час ст. ЗО Закону України "Про інформацію" встановлює, що відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб, є конфіденційною інформацією і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Тому будь-які фізичні та юридичні особи у встановленому порядку можуть формувати лише скорочені витяги, що не містять конфіденційної інформації.

Однак, не зважаючи на дану обставину, як скорочені, так і повні витяги дають можливість здійснити перевірку дійсності довіреності.

Слід звернути увагу на юридичну силу витягів як документів Єдиного реєстру довіреностей. Так, витяги (повні та скорочені), видані реєстраторами або адміністратором Єдиного реєстру довіреностей, є офіційними документами, мають юридичну силу і свідчать про юридичні факти (видача довіреності, державна реєстрація довіреності/припинення довіреності).

Дещо по-іншому складається ситуація, коли витяги з Єдиного реєстру довіреностей формують інші особи - не реєстратори. Такі витяги не мають юридичної сили, оскільки відповідно до п. 4.3 документи Єдиного реєстру, складені без використання спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, вважаються недійсними. Таким чином, інші особи-користувачі формують витяги виключно для власних потреб, і такі витяги не можуть бути пред’явлені для третіх осіб у якості офіційних документів. Тому, наприклад, коли постає проблема доведення певного факту в суді, незважаючи на те, що особа, яка підключена до Єдиного реєстру довіреностей, має змогу сформувати скорочений витяг, їй необхідно звертатися до реєстратора цього реєстру для отримання офіційного витягу.

Отже, складається ситуація, коли будь-які фізичні чи юридичні особи можуть отримувати інформацію з Єдиного реєстру довіреностей шляхом подання відповідних запитів реєстраторові і отримання витягів з реєстру або шляхом безпосереднього доступу до реєстру на підставі договору з адміністратором - державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Ще одним законодавчим нововведенням до правового регулювання порядку ведення Єдиного реєстру довіреностей є встановлення пільг для деяких категорій громадян щодо отримання витягів з реєстру.

Так, відповідно до п. 5.2 Положення інваліди І та II груп, інваліди Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи, громадяни, віднесені до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати коштів за реєстрацію довіреності (у тому числі дубліката довіреності), посвідченої у нотаріальному порядку в Єдиному реєстрі довіреностей. Пунктом 5.3 встановлено, що інваліди III групи, а також пенсіонери, які мають право на пенсію за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", звільняються від сплати коштів за реєстрацію довіреності щодо отримання пенсії (у тому числі її дубліката), посвідченої у нотаріальному порядку.

Прогнозованими наслідками введення в експлуатацію модернізованого Єдиного реєстру довіреностей є сприяння цивільному обороту країни, зростання рівня захищеності майнових прав та інтересів, закріплення права доступу осіб до правової інформації, зменшення рівня злочинності на ринку нерухомості.

З метою сприяння державним та приватним нотаріусам у налагодженні роботи з новим Єдиним реєстром довіреностей фахівцями ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проводяться відповідні семінари та навчання з предмета користування та здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей.

Олег Панасюк,
юрисконсульт ДП "Інформаційний центр"
Міністерства юстиції України